Cocaine Колумбийский Кокаин Боливия Симферополь

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Ало, бро, что ты тут шляешь? А ну-ка, присаживайся и слушай мою историю, настоящую и без прикрас!

Меня зовут Шакалофф, я наркоман-рэпер, преданный искусству и греху одновременно. Откровенно говоря, у меня все началось со школьных закладок, но это уже было давно, и в моей жизни произошло гораздо больше крутых штук.

Окей, давай начнем. Однажды я решил купить кокаин, чтобы окунуться в безумие и сделать новый трек, что-то революционное. Шел я по улице, шлепаясь в своих кроссовках, как настоящий гангстер. Остановился я около подворотни, где наркодилеры располагались.

Я вытащил из кармана немного денег и сказал им: "Давайте уже, друзья, делайте свое дело!" Они мне на это ответили: "Приятно пообщаться с тобой, Шакалофф. Вот тебе самая редкая закладка на всем Карибском побережье!"

Купив свою порцию радости, я бросил ее в рот, чувствуя, как она тает на языке. Я знал, что сейчас начинается самое интересное - полет в аэротрубе. Такая фишка, знаешь ли, только элита молодежи может позволить себе такое развлечение.

И я взял такси, как настоящий пацан, и поехал в тот самый аэротруб. Не буду долго рассказывать про сам полет, потому что вся эта драка - это просто нирвана, невероятная свобода и просто космические ощущения.

Когда я прилетел, меня ждал уже новый эдакий колесико - таблетка, называется оксикодон. Вот это штука, братан, это настоящий огонь! Я поглотил его, не теряя ни секунды, и начал путешествовать по городу, полный под кайфом.

Но оксикодон - это дело серьезное. Ты же не думаешь, что я дурак и буду бездумно бегать по улицам? Нет-нет, я отправился в свою студию, чтобы записать шедевральный трек, который вмиг стал хитом и получил признание публики.

И пока я шлендился между стихами, слова принимали форму, а эмоции переливались через музыку. Это было что-то новенькое, что-то, что никто еще не слышал до этого.

Что еще произошло в этот день? Ах да, а на улице все шло своим чередом. Топтушки, которые шли по тротуару, я только их вижу, а они такие никакие. Но это уже были не мои проблемы, у меня было гораздо интереснее дело.

Такие вот дела, братан. Моя жизнь, как путешествие по угарному миру, полному наслаждений и экстаза. И я сделал все это, не боясь последствий.

Ты знаешь, братец, я так рад, что музыка помогает мне рассказать о вещах, которые я прохожу. Я не просто наркоман, я артист, который передает свои эмоции через слова и звуки.

Вот такая у меня история про кокаин, аэротрубы, закладки и новые ощущения. У каждого свое приключение, свой путь и своя правда. Моя правда - это музыка, мой наркотик, мой способ быть себе.

Ну, братик, спасибо, что поделился этим моментом со мной. Живи ярко и не забывай создавать что-то новое. Всегда готов показать тебе мир, о котором ты не знал раньше. Береги себя!